Одним із методів типологізації блокчейнів є поділ їх на види відповідно до можливостей доступу до інформації в мережі. 

Ми знаємо, що блокчейн є децентралізованою системою зберігання, обліку та систематизації незмінних даних, прозорою та відкритою для всіх учасників. Однак при цьому його структура дозволяє передбачати різні рівні доступності інформації. Тобто, сама система розподіленої бази даних зберігає свою цілісність і повну функціональність відповідно до принципів технології блокчейн, однак ступінь її відкритості для різних учасників дає змогу класифікувати окремі блокчейни за цією ознакою. 

Ця стаття являє собою огляд видів блокчейн-мереж відповідно до параметра рівня прав доступу до інформації та управління. У ній ми обговоримо основні типи блокчейнів, їхні характеристики, сильні та слабкі сторони, а також застосовність у різних сферах. 

Типи блокчейнів, що існують 

Блокчейн — це децентралізований цифровий реєстр транзакцій, що складається з послідовних і незмінних ланцюжків блоків. Після того як проводиться операція, дані про неї перевіряються майнерами або валідаторами й після підтвердження заносяться в блоки. Дані на блокчейні прозорі, і водночас надійно захищені за допомогою передових програмних і криптографічних методів від несанкціонованого доступу. 

Який же доступ є санкціонованим? 

Ось саме залежно від організації блокчейну з погляду організації доступу до нього і застосовується умовна класифікація блокчейнів, яку ми розглядаємо. 

У різних блокчейнах передбачено різні рівні повноважень для учасників і за цим критерієм вони поділяються на такі категорії:

• публічні;
• приватні (приватні);
• консорціумні.

Також іноді як окрему категорію виділяють гібридні блокчейни, які мають змішані ознаки перерахованих вище.

Як ключові ознаки того чи іншого виду блокчейну можна виділити такі атрибути, як:

1. можливість стати учасником мережі;
2. рівень допуску до інформації, розміщеної в блокчейні;
3. ступінь централізації управління (насамперед, механізми створення нових блоків і підтвердження транзакцій).

Що таке публічний блокчейн

Публічний блокчейн передбачає повну відкритість. У ньому кожен користувач може проводити транзакції, створювати нові блоки та брати участь в управлінні. Публічні мережі зазвичай мають відкритий вихідний код, що дає змогу спільноті виявляти баги та вносити необхідні зміни для оптимізації роботи блокчейну. 

Ключовими перевагами публічних блокчейнів є максимальна децентралізація, прозорість і демократичність. У них відсутній централізований контроль, усі їхні користувачі наділені рівними правами, а рівень їхньої участі визначається залежно від кількості ресурсів (фінансових, апаратних чи інших), які вони вкладають у роботу мережі. Взаємодія учасників, підтвердження транзакцій і внесення змін у блокчейн регулюється програмним механізмом — алгоритмом консенсусу і протоколами, що застосовуються в мережі. 

Основним слабким місцем блокчейнів цього виду порівняно з іншими вважається недостатня масштабованість. Подібні мережі взаємодіють з великою кількістю користувачів і не завжди можуть забезпечити безперебійну продуктивність у моменти пікового навантаження. Це тягне за собою уповільнення і подорожчання проведення транзакцій. Плюс ризики атаки 51% ніхто не скасовував. Загрози такого типу класично притаманні блокчейнам, у яких застосовується алгоритмом консенсусу PoW — завжди існує загроза, що хакери зможуть отримати контроль і порушити цілісність мережі.

Публічні блокчейни — найбільш поширена форма організації мереж криптовалют. Найвідоміші приклади публічних блокчейнів – Bitcoin, Ethereum і Litecoin. Також цей тип блокчейну ідеально підходить і дедалі активніше застосовується в процесах відстеження ланцюжків постачання, голосування, соціологічних опитувань, публічних державних і недержавних реєстрів.

Однак, не у всіх випадках приватні компанії або владні структури прагнуть до відкритості та довіри. У випадках, коли стоять інші пріоритети у виконанні завдань, застосовуються види мереж, про які ми розповімо далі.

Приватні (приватні) блокчейни

У блокчейнах такого типу управління централізоване, тобто перебуває в руках чітко визначеного кола осіб. Права доступу для внесення змін у мережах такого типу суворо обмежені та, як правило, диференціюються за рівнями. Вихідні коди — в більшості випадків, закриті. Тобто це свого роду закрита, частково децентралізована база даних, яка підлаштована під запити певної компанії. Залежно від цілей і завдань блокчейну, у ньому може бути відкритий публічний допуск до прочитання даних. 

Для цього типу блокчейну характерна менша кількість авторизованих учасників, що забезпечує йому вищу продуктивність, швидкість і здатність до масштабування.

Застосування приватних блокчейнів у бізнесі зумовлене потребою компаній у забезпеченні максимальної конфіденційності інформації або ж зручністю технології розподіленого реєстру для внутрішнього документообігу чи інших бізнес-процесів. У подібному ж ключі можна спостерігати й застосування приватних блокчейнів у державних структурах. Інакше кажучи, приватні мережі є ідеальним рішенням для організацій, які прагнуть використовувати переваги блокчейн-технологій для розв’язання внутрішніх питань, до яких немає потреби (або за певних обставин заборонено) залучати широку громадськість.

Тобто в тих випадках, коли приватність, незмінність, швидкість і безпека мають пріоритет перед децентралізацією, прозорістю та захистом користувацьких ідентифікаторів, приватні блокчейни слугують оптимальним рішенням. Вони легші та швидші за публічні блокчейни, що забезпечує високу швидкість обміну даними. 

Як основні недоліки приватних блокчейнів, крім централізації, можна виділити їхню високу вартість — їх створюють і підтримують не силами спільноти, а окремими компаніями або організаціями. І в міру зростання баз даних і збільшення кількості транзакцій збільшуватимуться і витрати. 

Використання цього типу блокчейну в корпоративному середовищі є більш широко поширеним, ніж для публічних проєктів. Великі компанії вважають за краще зберігати свої активи, комерційні переваги та авторські розробки в таємниці від громадськості та конкурентів. 

Як приклади приватних блокчейнів, що взаємодіють із криптовалютами, можна навести Ripple, R3 Corda, Hyperledger, Fabric. Однак, деякі фахівці схильні відносити їх до гібридного типу. 

Публічні vs приватні блокчейни

Перед тим як вибрати тип блокчейну для проєкту, необхідно провести зіставлення їхніх характеристик за основними критеріями. 

• Доступність. Ми з’ясували, що основна різниця між приватним і публічним блокчейном полягає в тому, що в першому випадку управління консолідується в руках обмеженої кількості уповноважених осіб, а в другому — обмежень доступу немає, і будь-хто може приєднатися до мережі, здійснювати транзакції, змінювати інформацію і створювати нові блоки.
• Контроль. У децентралізованих публічних мережах відсутня єдина точка управління і внесення змін до підтверджених записів неможливе, у приватних — уповноважений оператор може вносити будь-які коригування, аж до видалення записів. 
• Прозорість. Приватні мережі надають право на перегляд рухів за транзакціями окремому колу осіб, публічні — всім охочим. 
• Безпека. Особливості децентралізації в різних видах блокчейну визначають рівень їхньої захищеності. Безумовно, безпека в публічних і приватних блокчейнах забезпечується за допомогою криптографічних інструментів, однак приватні мережі несуть у собі певні ризики через підвищену централізацію, що підвищує потенційну шкоду від хакерських атак. 

Консорціумні блокчейни: особливості та застосування

Консорціумні блокчейни (блокчейн-консорціуми, блокчейни консорціуму) — це тип мереж, що об’єднують кілька суб’єктів в управлінні. У цьому випадку окремі організації беруть на себе певні функції в підтримці блокчейну, і кожен учасник відіграє свою роль у процесі перевірки, реєстрації транзакції та формуванні блоків. Щоб зрозуміти, як працює консорціумний блокчейн, можна уявити собі процес узгодження документа для підтвердження його дійсності. Наприклад, консорціум представлений 10 компаніями, безпосередній стосунок до документа мають 5 із них, і вони всі мають його схвалити. Цей тип блокчейну ще іноді називають федеративним, тобто організації об’єднуються у своєрідний союз для досягнення спільних цілей, що стоять перед ними. 

Консорціумні блокчейни активно застосовують у фінансовому секторі. Його використовують як банківські, так і небанківські установи для організації систем транскордонних платежів, торгового фінансування та ідентифікації. Такий блокчейн-консорціум як Energy Web Chain об’єднує гравців енергогалузі зі споживачами для задоволення операційних і нормативних потреб енергетичного сектору. Або ж некомерційний блокчейн-консорціум GSBN (Global Shipping Business Network), запущений для організації швидкої та ефективної спільної роботи морських перевізників і операторів терміналів. 

Консорціумні блокчейни демонструють максимальну ефективність у ситуаціях, коли різним компаніям однієї галузі потрібна загальна база даних для оперативного і вірогідного обміну інформацією. 

Мережі цього типу зазвичай вбирають у себе характеристики як приватних, так і публічних блокчейнів. У них авторизовані валідатори, перелік яких заздалегідь узгоджений, підтверджують транзакції. А звичайні користувачі можуть тільки ініціювати та отримувати дозволи.

Переваги блокчейн-консорціумів:

• Вища масштабованість порівняно з публічними. 
• Більша безпека порівняно з централізованими приватними блокчейнами (управління більш децентралізоване коштом групи організацій, а не єдиного центру).

Недоліки консорціумних блокчейнів:

• Недостатня узгодженість. Через присутність кількох авторитетних центрів ухвалення рішень, можуть затягуватися процеси розроблення оновлень і вдосконалення мережі — консорціум має досягати консенсусу щодо будь-яких змін.
• Обмежена децентралізація. Стійкість до цензури й зломів у цього типу блокчейнів нижча, ніж у публічних блокчейнів. 

Висновок

Під час порівняння типів блокчейнів основним висновком є те, що вони різняться за ступенем відкритості, а це впливає на їхню швидкість, конфіденційність і безпеку. 

Наведена в цій статті класифікація може бути корисною для загального розуміння ринку блокчейн-технологій або ж під час ухвалення рішення щодо інвестування в той чи інший проєкт. Рівень прозорості блокчейну допоможе вам точніше спрогнозувати прибуток і впливати на його розвиток. А з іншого боку, за високого ступеня довіри до власників приватних або консорціумних мереж ви зможете спокійно заробляти гроші, не витрачаючи водночас час на власний аналіз і прогнозування ризиків. 

Дякуємо за увагу. Інвестуйте безпечно та вигідно! 

AnyExchange — криптовалютний обмінник, за допомогою якого ви можете конвертувати популярні цифрові активи в електронні гроші або готівку за найвигіднішим курсом валют. Ми працюємо по всьому світу і пропонуємо швидкі та анонімні грошові перекази в країнах Європи, Азії та Америки.