Наприкінці 2025 року Україна підійшла до фінального етапу обговорення того, яким буде регулювання криптовалют — уряд хоче вивести ринок цифрових активів із сірої зони.

Кілька років тому в Україні було ухвалено перший законопроєкт про віртуальні активи, який тоді розв’язав питання легалізації лише частково: крипта набула правового статусу і почала трактуватися як вид майна, але чітких регуляцій та податкових правил так і не з’явилося. В результаті банки, побоюючись штрафів від НБУ, “дмухали на холодну воду” і масово забороняли транзакції з криптовалютами — їм було простіше розцінювати їх як “підозрілі” і блокувати. А бізнес та користувачі, які, може, й хотіли б діяти в рамках правового поля та сплачувати податки, не мали уявлення, як саме це потрібно робити.

2025 року ситуація суттєво прояснилася, коли Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт № 10225-д — основу майбутньої легалізації криптоактивів в Україні. У документі прописані правила реєстрації компаній, AML-вимоги, структура нагляду та модель оподаткування криптовалюту в Україні.

Сьогодні закон перебуває у фазі доопрацювання до другого читання, а влада декларує готовність завершити реформу на початку 2026 року. Тож можливо, вже дуже скоро українські інвестори та компанії зможуть отримати чітке розуміння, як платити податки з крипти в Україні, не ризикуючи блокуваннями чи штрафами, та як легітимно функціонувати у криптопросторі.

Новий етап крипторегулювання в Україні

Отже, перші кроки до прозорого регулювання криптовалют були зроблені у 2022 році, коли було прийнято базовий закон “Про віртуальні активи”, який дав юридичне визначення цифровим активам. 2025 року, 3 вересня, у Верховній Раді було прийнято у першому читанні законопроєкт №10225-д — ключовий документ, який запроваджує комплексне регулювання: ліцензії для криптокомпаній, вимоги до капіталу, правила роботи провайдерів та механізм нагляду за індустрією.

Чому питання легалізації стало особливо актуальним у 2025 році

Україна вже кілька років живе в парадоксальній ситуації: криптовалюта повністю легальна як майно, показники її прийняття та обігу в країні зростають, але при цьому немає чітких правил оподаткування, ліцензування, контролю та інтеграції з банківською системою.

• За даними Chainalysis, у 2025 році країна входить топ-8 за рівнем прийняття криптовалют і впевнено лідирує у Східній Європі.
• Понад 15 % дорослого населення (близько 6,5 млн осіб) хоча б раз взаємодіяли з криптовалютами.
• За останній рік, що вимірюється, українці отримали криптоактивів на суму понад $206 млрд — це можна порівняти з 5–7 % ВВП країни та більше, ніж у Німеччині.
• З 2022 року на оборону та гуманітарні потреби зібрано понад $300 млн у цифрових активах, що дозволило оперативно купувати зброю, бронежилети та медикаменти, оминаючи традиційні банківські обмеження.

У подібній ситуації відсутність повноцінного регулювання коштує дорого всім учасникам. Банки масово блокують карти за найменшого натяку на криптооперації, користувачі втрачають мільярди гривень на заморожених рахунках та комісіях “сірих” сервісів, а держава не отримує жодної копійки податків із багатомільярдних оборотів. За найскромнішими оцінками, легалізація та запровадження прозорого оподаткування вже у 2026–2027 роках принесуть бюджету 8–15 млрд гривень щороку, залучать іноземні інвестиції та створять десятки тисяч робочих місць в IT та блокчейн-секторі. Крім того, громадський запит став значно сильнішим: користувачі хочуть розуміти, хто контролює криптовалюти в Україні та як працювати із криптою легально.

Тож питання легалізації криптоактивів стоїть гостро. А законопроєкт № 10225-д, який гармонізує правила з європейським MiCA, здатний нарешті вивести величезний ринок, що вже реально працює, з тіні. Якщо це станеться, десятки мільярдів доларів перестануть витікати в офшори, а громадяни отримають прості та безпечні інструменти для інвестицій, заощаджень та допомоги армії.

Як працюватиме легалізація криптоактивів

Ключовим драйвером реформи є Міністерство цифрової трансформації. Воно бере участь у розробці правил, консультує Раду та відповідає за адаптацію законодавства до європейського стандарту MiCA. У рамках реформи Мінцифра вивчає, як працюють закони про крипту в інших країнах, щоб запровадити найкращі практики та мінімізувати бюрократію. Міністерство координує взаємодію між регуляторами та індустрією та стає головним інституційним “мостом” між бізнесом, державою та ЄС.

Новий закон про криптовалюту в Україні 2025 року поширюється на весь спектр цифрових активів. Правовий режим охоплює криптобіржі, DeFi-платформи, кастодіальні сервіси та інші криптовалютні компанії в Україні. Кожен профучасник ринку криптовалют має отримати ліцензію або відповідний статус провайдера послуг.

Що зміниться після легалізації крипти для користувачів? Закон запроваджує правила щодо обліку криптоактивів, пояснюючи, як задекларувати криптовалюту в Україні та яким чином користувачі зможуть підтверджувати походження коштів. Криптовалюта в Україні продовжить зберігати правовий статус майна, а користувачі матимуть можливість легально купувати та продавати активи без ризику блокування.

Оподаткування криптовалют

У новому законодавстві Україна переходить до моделі оподаткування як інвестиційного прибутку. Це означає, що податки сплачуються лише у момент фіксації прибутку — під час продажу чи обміну на фіат.

• Для фізосіб податок на прибуток складе 18 % ПДФО + 1,5 % військового збору. Передбачається, що 2026 року діятиме пільговий період, коли податок становитиме 5 % + 1,5 % — своєрідна податкова амністія, яка стимулює користувачів легалізувати старі накопичення.
• Юридичні особи під пільговий період не потрапляють, а сплачуватимуть стандартний податок на прибуток (18 %). Також бізнесу заборонено використовувати спрощену систему (єдиний податок).

Відмінності у податках для майнерів, трейдерів та інвесторів в Україні

Одне з головних здобутків нового закону — він чітко поділяє три види активності з криптовалютою та під кожну підбирає свою податкову логіку.

1. Довгострокові інвестиції та звичайний “холд” — найпростіша та доброзичлива модель. Поки ви просто тримаєте біткоїн, ефір або будь-який інший токен в гаманці, ніякі податки не нараховуються, навіть якщо ціна зросла вдесятеро. Податок виникає лише у момент продажу чи обміну на фіат. У цьому випадку настає зобов’язання зі сплати 18 % ПДФО + 1,5 % військового збору з чистого прибутку (з 2027 року, після закінчення пільгового періоду).
2. Трейдинг вважається інвестиційною діяльністю й оподатковується так само — лише на реалізований прибуток і лише при виведенні у фіат. І це важливе послаблення: обмін однієї криптовалюти на іншу не оподатковується. Це сильно спрощує життя активним трейдерам та залишає оборот усередині крипторинка повністю безподатковим.
3. Майнінг та стейкінг закон відносить до підприємницької діяльності. Тому тут трохи інша логіка: дохід виникає вже в момент отримання нагороди (видобування блоку чи стейкінг-винагороди). Проте податок все одно сплачується лише за продажу здобутої крипти. У 2026 році майнери теж потрапляють під пільгові 5% + 1,5% за першої конвертації у фіат, а далі — стандартні 18 % + 1,5 %. При цьому професійні майнінгові компанії та великі стейкери повинні будуть реєструватися як ФОП або юрособи.

Хоч ця податкова модель синхронізується з ЄС та формує єдиний контур оподаткування цифрових активів у ЄС та Україні — це одна з найліберальніших моделей у Європі: вона одночасно задовольняє вимоги MiCA та зберігає привабливість України для криптоінвесторів, трейдерів та майнерів.

Захист інвесторів та відповідальність компаній

Хто регулює ринок криптовалют в Україні? Контроль за криптобіржами, кастодіальними сервісами та іншими провайдерами лягає на плечі двох регуляторів: Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) та Національний банк України (НБУ). Водночас Мінцифри відповідає за цифрову інфраструктуру та координацію впровадження норм.

Щоб працювати легально, компаніям доведеться пройти обов’язкову реєстрацію — це включає перевірку капіталу, технічної інфраструктури та внутрішніх політик щодо AML/KYC. Регулятори матимуть широкі повноваження: від планових інспекцій та доступу до документів до раптових перевірок приміщень та опитувань співробітників. Плюс, біржі зобов’язані вести прозору звітність — щомісяця складати дані про транзакції понад 400 000 грн, включаючи джерело коштів, щоб припиняти підозрілі потоки. Передбачається, що цей досить жорсткий нагляд дасть бізнесу чіткі правила гри, щоб українські платформи могли конкурувати з глобальними гігантами на кшталт Binance.

Які заходи передбачені проти шахрайства

• По-перше, запроваджується жорстка заборона на рекламу “гарантованого прибутку” або сумнівних схем — будь-яке просування віртуальних активів повинно проводитись за наявності та відповідно до White Paper, в якій описані всі ризики.
• По-друге, провайдери зобов’язані впроваджувати багаторівневий моніторинг для виявлення підозрілих операцій (наприклад, із санкційних зон або з анонімних акаунтів), а також процедуру заморожування рахунків за реальної загрози. Важливий нюанс: закон забороняє довільні блокування клієнтських коштів — лише за рішенням суду чи регулятора, з обов’язковим повідомленням о 24 годині.
• Для боротьби з хакерством та внутрішніми зловживаннями передбачено штрафи до 10 млн грн за порушення, а у важких випадках — кримінальну відповідальність.

Механізми страхування та захист користувальницьких активів

Тут законопроєкт використовує найкращі практики MiCA та FATF: до нього інтегровані вимоги, пов’язані з відповідальністю за ухилення від податків із крипти, включаючи штрафи та посилений AML-моніторинг. Також передбачаються вимоги до резервів на біржах та сегрегація клієнтських коштів.

• Провайдери повинні зберігати клієнтські кошти в окремих “холодних” гаманцях (офлайн-сховищах) — не менше 95 % від обсягу.
• Раз на квартал біржа має публікувати звіти незалежних аудиторів про резерви.
• Щодо страхування, закон вимагає від компаній створювати резервні фонди (мінімум 2 % від активів під управлінням) для компенсацій у разі форс-мажору — хакерських атак, банкрутства чи технічних збоїв.
• Інвестори зможуть позиватися безпосередньо: якщо провайдер втратив ваші активи з вини, ви маєте пріоритетне право на повернення плюс штрафи на вашу користь. Для дрібних користувачів (до 100 000 грн) запроваджується спрощена процедура скарг через гарячу лінію НКЦПФР.

Це принципово новий рівень захисту інвесторів у криптоіндустрії України: так, держава стягує податки, але натомість дає прозорі правила, страховку активів та реальний захист від скаму та хакерів.

Потенціал та ризики для крипторинка України

Легалізація криптоактивів в Україні стане драйвером зростання технологій та інвестицій. За оцінками галузевих асоціацій, прозорі правила здатні залучити до країни до $1–2 млрд капіталу найближчими роками — від бірж, криптокомпаній, блокчейн-стартапів та міжнародних фондів. Більш структурований ринок дозволить легально використовувати DeFi-інструменти, токенізацію активів та корпоративні блокчейн-рішення. Інтеграція з європейськими регуляторами дасть доступ до міжнародних реєстрів, систем аудиту та механізмів запобігання фінансовим злочинам.

Тож Україна зможе позиціювати себе як хаб для Web3-стартапів Східної Європи, отримавши реальний шанс стати одним із найдинамічніших ринків у регіоні.

Однак багато експертів побоюються, що надто жорстка імплементація норм за аналогією з MiCA несе ризики: надлишковий тиск, високі вимоги до звітності та аудитів можуть витіснити дрібні компанії за межі країни, в інші юрисдикції.

FAQ — питання, що часто ставляться

1. Коли набуде чинності закон про криптоактиви?

Закон планують ухвалити у другому читанні на початку 2026 року, після чого він набуде чинності поетапно — частина норм (про реєстрацію компаній та нагляд) почнуть працювати одразу, а податковий блок — після затвердження супутніх змін до Податкового кодексу. Влада заявляє, що повна імплементація відбудеться протягом 2026 року.

1. Чи доведеться платити податок під час обміну крипти на фіат?

Так, але якщо при обміні фіксується прибуток: сам факт обміну крипти на фіат не вважається оподатковуваною подією. Користувачам потрібно буде вивчити, як вивести криптовалюту легально в Україні — після ухвалення закону всі операції з фіксацією прибутку регулюватимуться податковими правилами.

1. Які компанії зможуть отримати ліцензію?

Ліцензію зможуть отримати криптобіржі в Україні, кастодіальні провайдери та інші профучасники ринку віртуальних активів відповідно до вимог KYC/AML, структури власності, капіталу та стандартів безпеки.

1. Хто контролюватиме захист інвесторів?

Захист інвесторів візьмуть на себе два регуляторні органи України: НКЦПФР, яка курируватиме ліцензування провайдерів, аудит резервів та боротьбу з шахрайством, та НБУ, який відповідає за AML/KYC-процедури, валютний контроль та моніторинг транзакцій.

Висновок

Легалізація криптоактивів — це не просто чергова реформа, а стратегічний крок, який наближає Україну до повноцінної інтеграції до глобального цифрового ринку. Прозорі правила, зрозумілі податкові вимоги та єдина система нагляду створюють фундамент цивілізованого розвитку індустрії. І якщо Україна знайде точку рівноваги між контролем та інноваціями, то отримає потужний імпульс для того, щоб стати одним із лідерів криптосектора у Східному регіоні ЄС.

Дякуємо за увагу. Інвестуйте безпечно та вигідно!

AnyExchange — обмінник, за допомогою якого ви можете конвертувати криптовалюту за найвигіднішим курсом, а також здійснювати безпечні грошові перекази по всьому світу.